EN

Технології не мають значення. Бізнесу важливо, аби зростав прибуток, а людями – аби все працювало і було зручним.

29 / 7 / 24
Інтерв’ю з Дмитром Корніловим, лектором курсу «Інноваційні технології в бізнесі та суспільстві» та засновником FFFACE.ME

Одним з фокусів SET University є створення простору для обміну ідеями та надання бази та прикладних технік для пошуку інноваційних рішень, які можуть допомогти бізнесам та лягти в основу нових стартапів.

Одним з курсів в рамках магістерських програм «Інноваційна інженерія» та «Машинне навчання та хмарні технології» є «Інноваційні технології в бізнесі та суспільстві», який створив маркетолог-футуролог Дмитро Корнілов.

Серед клієнтів FFFACE.ME такі бренди, як PRADA, Bershka, L’Oréal, Mugler, Meta, Ralph Lauren, D&G, Benetton та Visa.

На базі свого практичного досвіду в рамках курсу Дмитро вчить студентів розуміти психологію суспільства та потреби бізнесу у використанні технологій.

Він є засновником та CEO інноваційної компанії FFFACE.ME, яка інтегрує AR дзеркала та фільтри, напівцифровий одяг та віртуальну примірку, CGI- та AI-проекти  в маркетингові та PR стратегії брендів.

В інтерв’ю для блогу SET University Дмитро розповідає про значення технологій для бізнесу та користувачів, важливість взаємодії студентів та викладачів у навчальному процесі, а також про сучасні тренди в освіті. Він підкреслює, що технології мають на меті вирішення соціальних потреб, а навчання повинно орієнтуватися на практичні навички та критичне мислення.

У нашому суспільстві навчання часто сприймається як односторонній процес отримання знань. Чому вас, як викладача, вчить цей процес?

Викладання — частина моєї соціальної місії. Я багато чого дізнаюсь від самих студентів. Це пов’язано з тим, що є певна фактична інформація, а є ідеї та способи мислення. І саме різні способи мислення при аналізі однієї й тієї ж проблеми я можу запозичити в студентів.

Однією з тем на курсі була тема футуризму, і завдання полягало в тому, щоб уявити світ майбутнього: освіту, фінанси, індустрію розваг, комунікацію, логістику. У такій курсовій немає правильних і неправильних відповідей — є тільки імплементація певного майндсету, ідей.

Мій погляд полягає в тому, що освітній процес повинен бути не про запам’ятовування інформації, а про систему зворотного зв’язку та спілкування, в якому студенти вчаться не тільки у викладачів, але й в інших студентів, мислять колективно. В рамках реалізації такого підходу, учні в першу чергу вчаться мислити та мати власну думку. При цьому вчитель теж вчиться новим способам мислення у студентів. 

↘ 

Курс орієнтований на людей, які прагнуть створювати свою реальність

На кого націлений ваш курс з інновацій бізнесу, і які переваги він може принести як для людей, які працюють в компанії, так і для тих, хто хоче створити щось нове?

Курс орієнтований на людей, які прагнуть створювати свою реальність. Для тих, хто не просто виконує вказівки, а осмислено формує власну думку і реалізує те, що вважає потрібним.

Існує чотири професійної майстерності:

⮕ Професіонал, якому кажуть, що робити і як це зробити.

⮕ Професіонал, який розуміє як виконати задачу і виконує її без пояснень.

⮕ Професіонал, який ставить питання «навіщо» і пропонує покращені варіанти досягнення цілі

⮕ Професіонал, якому не треба ставити задачі, оскільки він проактивно робить речі, щоб досягти результату.

 

Курс допомагає стати професіоналами двох останніх типів, розвиваючи навички аналізу і самостійного прийняття рішень, які є важливими для створення інновацій і запуску стартапів. Ці навички корисніше тільки для креативників, а й для менеджерів і технічних спеціалістів, адже дають можливість краще розуміти глобальні цілі бізнесу і ставити правильні питання, що покращує комунікацію і результати роботи.

Чи могли б ви розказати більше про формат навчання?

Для створення інноваційних продуктів та передбачення їх результату, потрібно розуміти групові та індивідуальні соціальні потреби людства. Тому один з фокусів — навчити студентів робити висновки та формувати власну думку та критичне мислення, яке є чи не основним скілом в сучасному світі, переповненим чужими думками та нескінченним контентом.

Курс є певним гібридом теорії та практики. Домашні завдання полягають у критичній оцінці ресурсів, книг та кінострічок. Основний фокус — не оцінювання, а процес виконання та презентації. Завданням курсової роботи є уявлення життя людства в майбутньому через призму розвитку технологій. Студенти детально описують, як будуть реалізовані необхідні процеси, вигадують власні гаджети, додають, описують і візуалізують їх. Я б назвав це практичною ідеацією.

Які тренди ви спостерігаєте в освіті та як бачите її майбутнє в контексті lifelong learning?

Основний тренд полягає в тому, що стандартна освіта майже не корелює з подальшою кар’єрою людей. Багато випускників працюють не за спеціальністю, або їх освіта не дає жодної цінності для їх кар’єри. Розрив між освітньою системою та потребами у реальному світі став настільки великим, що немає можливості сподіватися на вирішення цього питання на державному рівні найближчим часом. Тому люди повинні брати власну освіту у свої руки та орієнтуватися на реальність, а не на загальноприйняті стандарти, адже ідеї на кшталт «якщо маєш диплом Х, то будеш мати роботу Y», більше не працюють.

↘ 

Ідеї на кшталт «якщо маєш диплом Х, то будеш мати роботу Y», більше не працюють.

Чому lifelong learning (з англ. «навчання протягом всього життя») актуалізувався саме зараз?

Швидкість технічного прогресу та цифровізація суспільства значно прискорилися. Загальна освіта про нові технології не встигає за розвитком самих нових технологій. Аби мати робоче місце завтра, людина повинна вивчати нові технології вже сьогодні, самостійно, тими ресурсами, що є. Все дуже швидко застаріває. Сьогодні ти крутий вебдизайнер, а завтра вебу не існує. Тепер все стало mixed reality. І всі твої пласкі інтерфейси більше не потрібні взагалі.

Lifelong learning — це спосіб адаптації раціональної людини до швидкості нашого світу.

↘ 

Все дуже швидко застаріває. Сьогодні ти крутий вебдизайнер, а завтра вебу не існує. Тепер все стало mixed reality. І всі твої пласкі інтерфейси більше не потрібні взагалі.

Яку прогалину на ринку ви закривали чи який потенціал ви бачили, коли засновували FFFACE.me?

Ми помітили можливість використання нового інструменту, який може бути корисний як маркетологам, так і звичайним користувачам. На той час я побачив прогноз, що індустрія доповненої реальності зросте в 10 разів протягом наступних трьох років. Це дало мені впевненість, що наш продукт може задовольнити цей ринковий попит і стати частиною цього зростання.

На початку я фокусувався на технологіях, як от доповнена реальність. Але з часом прийшло розуміння, що технології самі по собі не є важливими.

↘ 

Технології не важливі ні для кого

Технології не важливі ні для кого. Важливіше те, щоб продукт або сервіс виконував свої функції й задовольняв потреби користувача.

Для бізнесу важливо досягати прибутку, а для користувача – отримувати зручний і цікавий досвід.

 

Таким чином, ми вирішили зосередитися на інноваціях, які відповідають трьом умовам:

⮕ Створені на основі доступних нових технологій.

Допомагають бізнесам досягати своїх цілей.

Цікаві для людей.

Ви техно-песиміст чи техно-оптиміст?

Зараз розповсюджено ностальгувати за техно-ретро часами, коли світ був не так збагачений технологіями. Люди зазвичай ігнорують загрози, які існували раніше і яких ми не маємо зараз. Наприклад, ми забуваємо, що велика кількість несерйозних сучасних хвороб були невиліковними ще сто років тому і що середня тривалість життя через це була значно нижчою.

Коли люди використовують інновації для «поганих» речей, проблема не в технології, а в користувачі. За цією логікою можна забороняти ножі, бо люди можуть ними поранити одне одного. Для грабіжників — пістолети. Можна заборонити телефони, бо через них роблять злочини. Заборонити імейли, бо через них розсилають спам. Заборонити все можна. Але історія показує, що заборона або штучне обмеження часто дають зворотний ефект. Тому, на мою думку, я є техно-оптимістом.

 

Можливо техно-реалістом?

І техно-реалістом також. Ми знаходимося в небезпечній зоні з точки зору морально-етичного розвитку суспільства. Кожна людина може розвиватися інтелектуально, фізично, духовно, морально, але рідко всі ці речі відбуваються збалансовано. Частіше за все, інвестуючи в моральний та інтелектуальний аспекти, людина часто забуває про фізичний. Або навпаки: приділяючи час фізичному та інтелектуальному аспектам, не залишається часу на психологічний.

Іншими словами, технології зараз далеко випередили морально-етичний розвиток людства. І через те, що з’являється багато інновацій, які інколи не встигають отримати моральну оцінку, людство стає вразливим до певних з них.

↘ 

Техно-футуризм – це не про розуміння можливостей технологій, це про розуміння еволюції потреб та звичок суспільства.

Чи варто враховувати потенціальний екосоціальний вплив технологій під час їх розробки?

Драйвером усіх інновацій, за рідкісними винятками, є позитивні зміни. Техно-футуризм – це не про розуміння можливостей технологій, це про розуміння еволюції потреб та звичок суспільства. Про те, як ми хочемо, аби все працювало та відбувалося. Уявляючи досвіди, які могли б бути зручними, ми можемо вигадати ідеї продуктів, які дозволяють реалізувати ці дозволи. Тобто драйвером пайплайну фактично є не «А чи шкідливо воно?», а: «Що нам треба, аби розв’язати цю задачу? Що може її вирішити?».

 

Що відрізняє новий продукт від інноваційного?

Інновація — це, в першу чергу, не про застосування певних технологій, а про новий підхід. Новий погляд на його реалізацію, новий погляд на реалізацію певної функції, це не вимагає обов’язкового застосування новітніх технологій, це вимагає емпатії та вміння мати власну думку та мислити нестандартно.

Хочеш вчитись на курсі Інноваційні технології в бізнесі та суспільстві?

Вступай на магістратуру в SET!

Більше новин

Як пройшов Generation H: Ideathon

18 / 11 / 24

Як пройшла програма SpaceTech Bootcamp: Reimagine Ukraine

6 / 11 / 24

Результати Science-to-Market Accelerator

29 / 10 / 24
Ми використовуємо файли cookie, щоб покращити ваш досвід.